Критичне мислення. 

Критичне мислення та освітній процес, побудований на його засадах, за останні 10 років стали основою освітніх реформ у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 року) до 2 місця (навички, які будуть важливими в 2020 році). Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль. Критичне мислення забезпечує самостійні та відповідальні дії, а також характеризується самовдосконаленням.

Прийом критичного мислення «Плакат думок»

Вправа, яка допоможе згуртувати клас. Стимулює навчальний процес та взаємодію у класі

Цей прийом критичного мислення неодмінно сподобається кожному вчителю. Адже вправу потрібно виконувати в абсолютній тиші. Така робота буде актуальна на будь-якому уроці. І тиша та письмо є спеціальними інструментами, які здатні допомогти учням більш детально дослідити тему. У процесі великого паперового «обговорення» школярі мають записувати цікаві думки та питання на великому плакаті.

Цей процес сповільнює мислення та дає можливість зосередитись на ідеях інших. Такий прийом допомагає створити візуальний звіт про думки та питання учнів, які можна обговорити потім на наступних уроках. Подібна стратегія діє для активізації діяльності учнів, які не схильні брати участь в усній дискусії. Більш того, це навчить говірливих школярів прислухатися до ідей інших. Після кількаразової участі в такому дійстві, учні почувають себе більш комфортно, впевнено та сміливо.

Хід роботи

1. Оберіть стимул для «обговорення» та поставте завдання

Стимул – це матеріал, який мають проаналізувати діти. Він може бути у форматі питань, цитат, історичних документів, фрагментів творів, поетичних творів чи зображень. Різні типові перевірочні чи практичні роботи з різних предметів можна адаптувати саме під такий формат роботи, наприклад:

Дайте фрагмент тексту та запропонуйте вказати художні особливості, чи зробити аналіз поетичного твору.

Формула у якості стимулу передбачає завдання – знайти способи її розв’язання чи скласти задачі.

Зображення клітини – діти можуть описати структуру, чи вказати процеси, які з нею відбуваються.

Як бачите, варіантів безліч, варто виходити з предмету та теми, яку вивчаєте саме зараз.

2. Об’єднайте клас у групи та роздайте плакати

Знову ж таки, це має бути групова робота. Кожній групі можете дати свою тему, а можете одну для всіх. Все залежить від кількості дітей у класі та складності матеріалу. Оптимально, якщо вдасться зробити роботу у парах чи групками по три учня. Кожній з груп потрібен лист формату А4 чи А3 в залежності від очікуваних результатів. Посередині листа прикріпіть, запишіть стимул (зображення, текст, цитата тощо). Вільне поле має використовуватись для записів.

3. Підготуйте учнів

Заздалегідь повідомте, що вправа виконується у повній тиші. Уся комунікація відбувається у письмовій формі. Попередьте, що у учнів буде можливість влаштувати обговорення в парах та класом пізніше. Надайте  максимально чіткі інструкції, аби у дітей не виникало питань у процесі виконання роботи. Запитайте, чи немає в учнів питань.

4. Запис коментарів

У кожної групи має бути аркуш паперу та кольорові фломастери, ручки. Можете порекомендувати записувати питання, скажімо, чорною ручкою, а відповіді – червоною. Так можна буде одразу візуально оцінити хід думок групи.

Групи читають текст мовчки (чи розглядають зображення). Далі у письмовій формі безпосередньо на аркуші діти пишуть питання, коментарі, зауваження до матеріалу. У групі учні можуть запитувати один одного і відповідати лише письмово. Питання можуть стосуватися теми, а можуть мати відсторонений характер, якщо з’явилися асоціації після ознайомлення з матеріалом.

Окрім тексту можна використовувати лінії, підкреслення та різноманітні символи. Одразу нагадайте, що записувати має не хтось один, а всі, бо це командна робота. Виділіть на це 15 хвилин.

5. Знайомство з аркушами інших груп

У цьому випадку організація може бути двох видів: або плакати передаються від столу до столу, або групи переходять, а аркуші лишаються на столі. Знову ж таки, дійство відбувається у повній тиші. Школярі знайомляться з плакатами інших, роблять свої замітки, у письмовій формі коментують те, що вже записане. Плакат має наповнитися сторонніми думками. Розраховуйте час на виконання вправи в залежності від кількості груп.

6. Повернення до своїх аркушів

Наприкінці виконання вправи, групи мають повернутися до своїх плакатів. Вони вивчають нові коментарі, питання, написані однокласниками. Тепер можна у групі словесно обговорити нові зауваження. З’ясувати, чи змінили команди уявлення про матеріал. Вони погодилися з коментарями, чи заперечили їх? Попросіть виділити найцікавіший коментар чи зауваження.

7. Обговорення з класом

Проаналізуйте роботу. Запитайте, що нового діти дізналися після виконання вправи. Запитайте, чи сподобалось працювати в парі, чи сподобались коментарі інших груп. Попросіть виголосити суть матеріалу, закріпленого на плакаті, що групи зрозуміли з нього. Зробіть власні висновки після спостереження за роботою учнів.

Варіант виконання роботи:

Один плакат на всіх. Оберіть проблемну цитату, зачитайте її (вона має бути прикріплена у центрі аркушу), дайте хвилину подумати над її суттю. Попросіть тиші та передайте листок до класу, хай усі по черзі напишуть свій довільний коментар, що стосується проблемного моменту. Це можуть бути питання, хтось із наступних може дати відповідь, якщо захоче. Плакат повертається до вас і ви аналізуєте його, коментуєте, залучаючи клас до обговорення.

Як варіант, спробуйте поєднати інтелект-карти з цим прийомом критичного мислення. Такий вид роботи можна адаптувати для використання на будь-якому уроці, адже практично у всіх предметах знайдуться стимули для обговорення, дискусій чи пошуків істини.

Вправа з критичного мислення «Барометр»: висловись у суперечливому питанні

Практичний метод впровадження елементів критичного мислення на будь-яких уроках.

Ми продовжуємо заглиблюватись у принципи навчання критично мислити. У попередніх статтях було розглянуто основні принципи побудови уроку та декілька ключових методів. Сьогодні пропонуємо до вашої уваги вправу «Барометр», яку використовують учителі по всьому світу, навчаючи дітей основам критичного мислення.

Пояснення суті методу

Методика «Барометр» дозволяє учням візуалізувати різні точки зору у форматі літери U. Уявіть собі стрілку барометру, яка змінюється під впливом зовнішніх факторів. Так само може змінитися думка учнів після виконання вправи. Особливо корисна ця методика, коли обрано гаряче питання. Воно може стосуватися теми уроку, конфлікту в класі, вибору, куди поїхати класом наступного разу. Цікаво, що методика однаково добре працює і на уроках фізики, і на літературі. Наприклад, готуючись до підсумкового твору, попрактикуйте «Барометр» з класом. Використовуючи цю вправу, буде озвучено багато цікавих думок.

Етапи виконання вправи

1. Підготуйте простір

Знайдіть місце у класі чи коридорі, де учні зможуть стати лініями один напроти іншого, чи у U-формі. На краях умовної чи візуалізованої лінії поставте таблички: «Повністю згоден», «Зовсім не згоден». Фрази можуть змінюватися відповідно до теми. Відведіть місце для тих, хто дотримується нейтралітету.

2. Оголосіть умови

Оголосіть підготовані умови обговорення. В залежності від гостроти питання, можна очікувати вибухи агресії, суперечок між учнями. Бо не кожен може прийняти точку зору іншого, особливо, якщо вона кардинально відрізняється. Приблизний перелік правил:

Повага до опонентів, до їх думок та слів.

Чесність та відвертість у висловах, але без образ.

Захист своєї думки, а не критика думок інших.

Використання формулювання «Я», без звертання «Ви».

3. Озвучте тему бесіди

Обирайте проблемну тему відповідно до уроку, ситуації у класі. Подбайте, аби тема була цікавою усім, неоднозначною, вимагала подумати та давала простір для думок.

4. Формулювання думок

Дайте учням час подумати над проблемою. Вони мають зважити всі за і проти, перш ніж обрати якусь позицію. Можливо, хтось захоче знайти інформацію у сторонніх джерелах.

5. Вибір позиції

Попросіть учнів стати біля лінії, яка відповідає їх думці. Чим ближче вони до позначки, яку ви лишили на початку, тим більша їх упевненість своїй позиції. Далі діти стають за спаданням впевненості. Вони можуть стати прямо біля позначки, або між двома крайнощами. Все залежить від того, як сильно вони погоджуються чи не погоджуються з думкою.

6. Пояснення вибору

Коли учні зайняли місця, попросіть їх пояснити, чому вони вирішили стати саме там. Заохочуйте до висловлення аргументованої повної думки, підтвердженої фактами. Намагайтесь вислухати кожного, не допускаючи, щоб усі говорили одночасно. Також прослідкуйте, щоб усі позиції було розкрито однаково повно, уникайте власних оціночних дій.

Можете не опитувати увесь клас, інколи достатньо трьох-чотирьох думок. Коли все проговорено, спитайте, чи ніхто не хоче змінити свою думку. Не забороняйте учням міняти позицію, якщо аргумент протилежної сторони виявився переконливим.

7. Підбийте підсумки

Поцікавтесь, як змінилась перша думка: вона зміцнилась, ослабла, категорично змінилась? Можете оформити на дошці основні аргументи «за» та «проти». Якщо передбачено виконання наступного завдання, то ці записи знадобляться.

Варіанти виконання вправи

Конкретний вибір: так, ні, не визначився. Замість того, аби кожен учень обирав та аргументував позицію, формуючи твердження, це може зробити вчитель. Запропонуйте питання, яке передбачає всього три варіанти відповіді – так, ні, не визначився. За принципом згоди з твердженням учні займають свої місця вздовж ліній. Решта правил зберігається, тобто школярі можуть захищати або змінювати свою позицію.

Дистанційний Барометр: намалюйте на дошці літеру U чи лінії за принципом, який використовувався для розміщення дітей у класі. Попросіть учнів сказати, якої точки зору вони дотримуються, та позначте це на дошці. Мета такого варіанту – дистанціюватися та побачити збоку, скільки учнів підтримує ту чи іншу точку зору.

Демонстрація різних перспектив: покажіть різні точки зору на одну подію. Стратегія Барометру може бути використана для розгляду різних позицій, варіантів наслідків подій. Наприклад, можна обговорити на уроці неоднозначні рішення Богдана Хмельницького, чи суперечливу діяльність певних політичних партій, гуртів тощо. Такий підхід добре спрацює під час аналізу поведінки літературного персонажу. Можете поділити клас на групи, кожна з яких має через певний час озвучити свою позицію стосовно проблеми. Групи можуть міняти свою позицію, якщо вони вважають думки опонентів вагомими.

Ось така досить проста, але дієва вправа, яка допоможе не тільки почати критично мислити, а й подолати страх висловлювати свою думку. Практикуйте це, і у майбутньому ваші учні подякують. Зацікавила вправа? Ми підготували цілу серію таких методик, слідкуйте за нашими публікаціями, аби нічого не пропустити!

Метод для критичного аналізу інформації Fishbone

Розбираємо дієву стратегію розвитку критичного мислення.

Що спільного у звичайної риби та школи? Нічого. А от у технології Fishbone та навчання є дещо схоже! Але давайте детальніше.

Стратегія Fishbone не з’явилася сама по собі, її ще у середині минулого сторіччя розробив японський професор Каору Ісікава, який є одним з найвідоміших у світі теоретиків менеджменту. Спочатку ця методика стала допоміжним інструментом для аналізу якості та покращення різноманітних промислових процесів, а згодом перетворилася на чудовий педагогічний інструмент.

До речі, саме за допомогою методики Fishbone професору Ісікава вдалося повністю змінити стратегію роботи знаного концерну Toyota, зробивши виробництво більш успішним. Викликає зацікавленість, чи не так?

Переваги

Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби». І дійсно, в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки.

Використання схеми Fishbone дає можливість:

розвивати критичне мислення;

організувати роботу учнів в парах та групах;

візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок;

розподіляти етапи роботи по рівню значущості.

Величезна перевага Fishbone полягає в універсальності: з його допомогою можна вирішити будь-яку проблему, і не лише шкільну! Цей метод дозволяє розкласти ціле на окремі складові та детально їх розглянути.

Процес виконання

Метод Fishbone можна використовувати як окремо для проведення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час узагальнюючих уроків та систематизації знань, коли тема вже вивчена.

1. Ознайомте з правилами.

Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за певні нюанси:

голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу;

верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;

нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;

хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови

2. Розділіть учнів на групи.

Fishbone буде доречним як під час індивідуальної, так і групової роботи. В останньому випадку навіть цікавіше, адже учасники групи зможуть обговорити проблемне питання та поглянути на нього з різних точок зору.  Як правило, стратегія виконується в декілька етапів:

Формування групи для аналізу проблемного питання. Оптимальна кількість учнів – 5.

Кожна група отримує зображення риб’ячого скелету (або малює його самостійно), а потім заповнює основні кістки, вказуючи проблему, причини та факти. Заповнювати схему можна лише після ретельного обговорення всією групою, яке має займати приблизно 10 хвилин.

Якщо проблем та фактів, які заслуговують на увагу, багато, то до основної схеми можна домалювати відгалуження.

Коли схема повністю заповнена, настає час детального аналізу причин та наявних фактів.

3. Опитування

Після обговорення в групах, учні презентують результати роботи перед класом, аргументуючи свої висновки та відповідаючи на питання однокласників. Потім попросіть учнів подумати про те, що нового вони дізналися, яких висновків дійшли та наскільки успішною була дискусія.

Стратегія Fishbone чудово підходить для використання на уроках історії, літератури, права тощо. З її допомогою можна обговорювати будь-які проблемні питання та розвивати критичне мислення.

Вправа «Акваріум»: для критичного мислення та вміння вести дискусію

Стратегія розвитку вміння продуктивно дискутувати та критично мислити

Вправа «Акваріум» є способом навчити критично мислити. Її можна залучати й у процесі вивчення поточної теми. Ми вже писали про прийом критичного мислення «Дискусійне кафе», де доцільно використати саме такий формат роботи. Якщо коротко, то обговорення певної теми має проходити серед учнів, які сидять колом. Вони є «рибками» в «акваріумі». Решта класу стоїть за спинами речників та уважно слідкує за перебігом розмови. У процесі реалізації прийому ролі можуть змінюватись.

Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання більш складного завдання. Це дієвий інструмент, який здатен навчити ефективно дискутувати.

Процес виконання

Оберіть тему розмови

Фактично будь-яка тема підходить для обговорення. Немає єдиної поради щодо вибору матеріалу. З упевненістю можна сказати одне: вправа дозволить врахувати різні точки зору на ту ж саму проблему. Хочете обговорити конфлікт? «Акваріум» чудово у цьому допоможе, не важливо, це історичний, літературний чи конфлікт у класі.

Підготуйте кабінет

Дискусія в «акваріумі» вимагає особливого розміщення стільців – по колу. Це і є імпровізований акваріум, навколо якого має бути вдосталь місця для розміщення навколо решти учасників розмови. Як правило, 6-12 стільців створюють оптимальні умови для обговорення, з урахуванням, що кожен зможе висловитись. Дійте за ситуацією, в залежності від кількості учнів у класі.

Підготуйтесь до обговорення

Найкраще, якщо ви дасте декілька хвилин на обдумування питань чи отриманої інформації. Це допоможе більш ефективно побудувати роботу під час виконання вправи протягом уроку.

Обговоріть норми та правила виконання вправи

Існує багато способів структурування обговорення. Наприклад, деяким учителям імпонує 15-ти хвилинне обговорення тими, хто знаходиться в «акваріумі». Після чого слухачі та речники міняються місцями. Але можна дати більше свободи класу.

Об’єднайте клас у групи, речники яких сидять у колі. У процесі розмови будь-хто з команди може доторкнутись до плеча того, хто говорить, та зайняти його місце. Так кожен зможе висловитись.

Який би спосіб ви не обрали, сформулюйте чіткі правила та поясніть учням алгоритм роботи, інакше можна перетворити урок на хаос. Щоб цього уникнути, заздалегідь розробіть інструкції для учнів, де буде зазначено, наприклад:

Що мають слухати?

Чи мають робити нотатки?

Чи можуть перебивати?

Якщо ви запланували виставляти оцінку за виконання вправи, повідомте, що за грубе та неодноразове порушення правил команду очікують «штрафи».

Опитування

Після обговорення можете попросити учнів подумати про те, чи пройшла розмова успішно, про що вони дізналися. Школярі можуть оцінити свою роботу, та внесок однокласників у розвиток дискусії. Якщо є час, спитайте, як, на їх думку, у майбутньому можна покращити виконання вправи. Таке опитування може проводитися у письмовій чи усній формі.

Варіанти виконання вправи

Опозиційний «Акваріум». Це тип групового обговорення, який використовується, коли є дві різні точки зору, аргументи на одне й те саме питання. Поки група, яка відстоює одну позицію обговорює її у колі, решта класу виступає у ролі слухачів та спостерігачів. Потім групи міняються місцями. Такий підхід має на меті зробити все, аби групи послухали одна одну та сформулювали питання, які їх цікавлять у позиції опонентів. Після того, як обидві позиції озвучені, учні мають переосмислити свої аргументи, або ж продовжити відстоювати власні переконання.

«Акваріум» багатьох точок зору. Такий формат роботи дозволяє учню подивитися на питання чи текст з різних точок зору. По-перше, задайте вектори думок декільком групам. Наприклад, клас може подивитися на історичного персонажа з різних точок зору з огляду на прояви його особистості чи характеристику. Відповідь на питання «чому постать прийняла певне рішення?», може бути розкрита з декількох точок зору: його вік та досвід, вплив друзів та ворогів, політичні переконання, соціальний статус, фінансове положення тощо. Така стратегія чудово підійде для аналізу художнього твору.

Уміння продуктивно дискутувати лежить в основі здатності критично мислити. Ці поняття нероздільні, тому так важливо подібні вправи залучати до навчального процесу.

Метод критичного мислення «Думай, збирайся, ділись»

Ще одна проста, але цікава вправа, яка допоможе учням критично аналізувати інформацію та прислухатися до інших.

Не всі прийоми критичного мислення мають величезний опис, займають цілий урок та потребують ретельного попереднього планування. Є прості та ефективні речі, зокрема, як вправа «Думай, збирайся, ділись».

Для чого? На уроці, де використовується така методика, учні записують свої ідеї та обговорюють їх з напарником, перш ніж ділитися ними з усім класом.

Чому навчить? Насправді ефект від такої роботи довготривалий та дуже значущий для учнів. Діти вчаться:

Думати, перш ніж говорити.

Оформлювати свої думки у письмовому форматі.

Вести конструктивний діалог з напарником.

Брати до уваги чужі думки та корегувати власні висновки на основі цього.

Виступати перед публікою, виголошуючи командне рішення.

Більш того, стратегія «Думай, збирайся, ділись» допомагає учням виховувати в собі почуття довіри, стимулює до спілкування, що в результаті дає можливість сформулювати більш продумані висновки. Підходить абсолютно до будь-яких типів уроків та предметів.

Процес виконання:

1. Думай

Сформулюйте ключове чи дискусійне питання, яке стосується теми уроку, виховної години чи будь-якого заходу. Попросіть учнів подумати над відповіддю та записати її у зошитах, чи на листочках.

2. Збирайся

Попросіть школярів з’єднатися у пари. Це можуть бути сусіди по парті. Якщо комусь не вистачає пари, хай зберуться у групу з 3 дітей. Повідомте, що учні в парі мають показати один одному відповіді. Дайте 10 (чи менше) хвилин на обговорення. Зауважте, що вони можуть корегувати свої відповіді за результатами розмови.

3. Ділись

По завершенню обговорень, опитайте учнів. Попросіть сказати про результати спілкування. Можете також поцікавитись у когось з пари, що саме сказав напарник. Таким чином можна перевірити, наскільки школярі гарні слухачі.

Хтось вже давно практикує таку вправу,хтось тільки пробуватиме. Але як показує практика, велике складається з дрібниць. І інколи такі нехитрі прийоми, як цей, допомагають досягати небуденних результатів.

Вправа «Мозаїка» для критичного осмислення та аналізу інформації

Прийом критичного мислення для групової роботи та формування партнерських відносин.

Прийом «Мозаїка» зробить з групи учнів справжніх експертів у певній темі, окремого матеріалу, що дозволить згодом поділитися набутими знаннями з однокласними. Такий підхід допоможе школярам зрозуміти та запам’ятати інформацію, в той час, коли вони розвивають свої навички співпраці. Оскільки учні будуть знати, що несуть відповідальність за отримання знань однокласниками, варто очікувати, що вони відчують більшу відповідальність та потребу у ефективній роботі.

Використовуючи цей прийом, заздалегідь попередьте учнів про те, що згодом вони будуть працювати з інформацією, яку отримають один від одного. Закликайте кожного до участі у обробці, аналізі та осмисленні матеріалу.

Процес виконання

1. Обрання матеріалу для вивчення

Це може бути комплект матеріалів (фрагменти документів, зображення, діаграми, таблиці) чи низка питань. Додатково об’єднайте клас у експертні групи, для кожної з них є своє завдання. Як показує практика, найчастіше група складає 3-5 учнів, але вибір за вчителем. Уважно поставтесь до того, хто буде у групах. Варіантів декілька:

Діти самі об’єднаються.

Випадковий вибір.

Баланс «сильних» та «слабких» учнів.

У якості експерименту можете видати декільком групам однаковий матеріал, аби порівняти, наскільки відрізнятиметься аналіз тої самої інформації.

2. Робота у групах

На цьому етапі кожна з груп відповідає за вивчення певної інформації, яку потім розкажуть класу. Постарайтесь підібрати максимально повний пакет матеріалів. Наголосіть, що усі учасники групи мають розібратися в темі. Аби уникнути помилкових висновків, які будуть передані класу, можна попередньо переглядати записи, які ведуться учнями.

3. Навчання

Після того, як експертні групи матимуть чітке уявлення про матеріали, які вони представлятимуть класу, переходьте до етапу навчання. Від кожної з груп делегуються «вчителі» та «учні». Обрані експерти по черзі представляють інформацію, в цей час слухачі роблять нотатки. Можете роздати таблиці-заготовки для заповнення.

4. Роздуми щодо отриманої інформації

Тепер, коли увесь клас ознайомився з новою інформацією, можна оголосити більш складне питання, яке потребує систематизації всіх отриманих знань. Зробіть усне опитування чи попросіть надати письмову відповідь, розв’язати задачу у зошитах. Наприклад, на уроці історії можна різнобічно проаналізувати певну подію, а також розкрити її значення для нашого сьогодення.

Не забудьте похвалити клас після закінчення вправи. Раніше ми вже описували прийоми критичного мислення, де можуть бути застосовані такі типи вправ, як «Мозаїка». Не бійтесь комбінувати між собою прийоми, адже це дозволяє ще глибше пізнати будь-яку складну тему, поставити питання та знайти на них відповіді.

Кубик Блума – ігровий метод для розвитку критичного мислення

Про суть та практичне використання методу «Кубик Блума».

«Кубик Блума» – один із популярних практичних прийомів, що розвиває критичне мислення дітей. Розробив цей чудо-метод американський учений та психолог-педагог, автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності «Таксономія навчальних цілей» Бенджамін Блум. Він вважав, що школа має навчити дитину вирішувати проблеми, з якими доведеться стикатися у житті.

Користь методу Блума

Бенджамін Блум об'єднав основні освіті цілі у кілька груп:

закріплення та аналіз отриманих знань;

емоційний відгук учнів на здобуті знання;

використання здобутих знань на практиці. 

Цей метод навчає учнів вирішувати проблемні питання самостійно, спираючися на вже здобуті знання і вміння, а також використовуючи досвід, спостережливість, логіку і творче мислення. 

Правила використання «Кубика Блума»

Учителю знадобиться паперовий куб (ще краще, якщо його зробити із цупкого картону), на гранях якого написано: назви, чому, поясни, запропонуй, подумай, поділись. 

Розгортки «Кубика Блума» від освітнього проєкту «На Урок»:Завантажити зображення у високій якості

Завантажити зображення у високій якості

Педагог формулює тему і добирає до кожного слова на кубику коло питань, що дозволить дітям повторити і закріпити вивчений матеріал.

Учитель підкидає кубик. Та грань, що випала, вказує на тип запитання, яке слід поставити учням (тобто запитання вчителя має починатися зі слова на грані). Альтернативний варіант – запитання формулюють самі учні, а потім ставлять їх класу. 

Учень/учениця відповідає на запитання. Якщо відповідь неповна, то однокласники можуть доповнити її та скоригувати неточності.

Примітка. Кожного разу, коли ви кидаєте кубик, ви залучаєте до обговорення більшу кількість дітей. Що це дає? Це підвищує ефективність заняття та розуміння теми, чи допоможе вчителю виявити прогалини у знаннях учнів. Крім того, цей метод навчає дітей аналізувати та інтерпретувати інформацію, будувати гіпотези і відстоювати власну точку зору. 

Коротко про типи запитань «Кубика Блума»

Назви! Запитання, спрямовані на відтворення знань: учень називає предмет, явище, термін тощо. 

Приклади. Назви географічні об'єкти, поблизу яких відбулася битва [офіційна назва]. Назви асоціацію, яку викликає [назва предмету чи явища]. Назви компоненти дії додавання. Назви головних героїв роману «Тигролови» Івана Багряного. 

Чому? Запитання для формулювання причинно-наслідкових зв'язків: учень має описати процеси, що відбуваються з певним предметом чи явищем. Це відкрите запитання, що розвиває аналітичне мислення дитини. 

Приклади. Чому Володимира Великого прозвали саме Великим? Чому математику називають «царицею» наук? Чому вимерли динозаври? Чому критики назвали [назва твору] психологічним романом? 

Поясни! Запитання для уточнення, що допомагають дітям сфокусуватися на різних сторонах обговорюваної теми. Зазвичай ці питання починаються зі фраз на кшталт «поясни свою точку зору...», «ти справді вважаєш, що...» або «ти впевнений, що...».

Приклади. Ти впевнений, що у всіх випадках після букви «м» перед «я» пишеться апостроф? Поясни цінність [назва відкриття] для людства. Поясни роль м'якого знака у словах. Поясни значення кисню у житті людини.

Запропонуй! Учень пропонує свої ідеї/варіанти того, як можна використати ті чи інші знання на практиці, або шукає шляхи вирішення конкретних ситуацій. 

Приклади. Запропонуй свої варіанти використання таблиці множення. Запропонуй, де можуть знадобитися знання з граматики [назва мови]? Де та як знадобиться таблиця Д. Менделєєва? Запропонуй, де та як можна застосовувати знання із теорії ймовірності? 

Придумай! Це творчі запитання, що містять елемент припущення та вигадки. Діти розвивають стратегічне мислення (що буде, якщо…, придумай, як...). 

Приклади. Придумай, який вигляд матиме планета, якщо з неї зникнуть усі джерела прісної води? Придумай, як зміниться світ, якщо науковці винайдуть формулу безсмертя? Придумай свій варіант закінчення драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Придумай, як би використовувався [назва закону] у наш час?

Поділись! Запитання для аналізу та оцінки фактів/отриманої інформації. Кожне із запитань обов'язково має апелювати до емоцій дитини. Альтернативні варіанти запитань: що ти відчуваєш, коли…, чому ти обрав… 

Приклади. Які емоції у тебе викликає музика Бетховена? Поділися, чому зі всіх віршів Івана Франка ти обрав для вивчення саме цей? Поділися своїми враженнями від [назва твору]. 

Формулювання запитань для молодших школярів методисти радять спростити:

Опиши. Форму, колір, назви на ім'я тощо. 

Порівняй. Дитина порівнює предмети та явища з подібними, а потім вказує на подібності та відмінності.  

Проаналізуй. Учень чи учениця може проаналізувати, наприклад, значення епітетів і метафор у вірші. 

Застосуй. Наприклад, учні наводять можливі варіанти використання води у різних станах (рідкому, твердому і газоподібному).

Оціни. Дитина вказує на переваги і недоліки предмета/явища. 

Асоціації. Молодші школярі розповідають, із чим у них асоціюється предмет чи явище. 

«Шість капелюхів»: прийом-гра для розвитку критичного мислення

Розглядаємо принцип дискусійної гри «Шість капелюхів» та формати її проведення на уроках. У статті наведені посилання на розробки уроків з Бібліотеки «На Урок», побудованих із використанням цього прийому.

Кожен вчитель мріє про те, щоб учні навчалися із захопленням, а через роки згадували його уроки із ностальгією! Як організувати навчальний процес так, щоб ваш урок дійсно запам'ятався?

Як показує досвід, більшість дорослих, які теж колись були школярами, згадують саме ті уроки, під час яких вони мали змогу бути не просто слухачами, а брати активну участь – висловлювати думки, пропонувати ідеї, щось створювати власноруч!

Наша команда постійно поповнює журнал цікавими навчальними прийомами, які стануть у пригоді кожному сучасному педагогу! Тож пропонуємо цікавий прийом-гру «Шість капелюхів».

В чому принцип прийому «Шість капелюхів» та які його переваги

Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

Притча про 6 капелюхів

https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=1SQsMYA8E9Q&feature=emb_logo

«Приміряючи» 6 незалежних типів мислення у процесі вирішення практичних завдань можна з легкістю подолати 3 головні проблеми:

Зайві емоції. Оцінка певної ситуації з різних точок зору сприяє тому, що ми приймаємо рішення,здійснивши комплексний аналіз у 6 незалежних площинах.

Розгубленість. Багаторівневе завдання підвищеної складності може викликати почуття невпевненості у власних силах. Концепція паралельного мислення дозволяє підійти до вирішення завдання систематично, зібравши факти та оцінивши всі «за» і «проти».

Непослідовність. Використання такого прийому дозволяє структурувати весь масив інформації за окремими ознаками, тобто вирішити проблемне питання з використанням системного підходу і при цьому залишає місце для творчості.

Що символізує колір кожного з шести «капелюхів»

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри:

Білий – фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

Червоний – увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.

Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.

Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

Яка послідовність висловлення думок представниками кожного з типів мислення

У процесі дискусії спочатку слід надати слово представникам Білого капелюху – перш ніж оцінити будь-яке проблемне питання, варто передусім ознайомитись з інформацією про предмет обговорення.

Після Чорного варто надати слово Жовтому – це урівноважить думки й оцінки.

Останнім потрібно вислухати Синій капелюх.

Послідовність виступів представників капелюхів іншого кольору можна узгодити в процесі дискусії – залежно від активності учасників гри.

Як організувати гру «Шість капелюхів» на уроці

На початку уроку оголосіть тему, що вивчається, та запропонуйте школярам зіграти в рольову дискусійну гру. Пропонуємо 2 форми її проведення:

Командна

Поділіть учнів класу на 6 груп. Кожна команда буде представляти капелюх певного кольору і і має, спираючись на певний тип мислення, дотримуватися відповідного підходу до до аналізу предмету дискусії. Наприклад, команда білого капелюха – аналіз фактів, жовтого – оцінка переваг, чорного – оцінка негативного розвитку тощо.

Оголосіть проблемне питання уроку та надайте час на підготовчий етап командного виступу. Або можна підготуватись до гри заздалегідь, на попередньому уроці узгодивши всі організаційні моменти (визначитись з темою дискусії, поділити клас на команди та попросити підготувати доповіді вдома).

Запропонуйте учням з кожної команди зробити свій невеличкий виступ, спираючись на особливості відповідного типу мислення (час доповіді кожної команди має бути попередньо узгоджений). У процесі обговорення можна здійснити 1 чи декілька дискусійних кол за участю представників кожної з команд.

Із залученням всіх учнів, ґрунтуючись на доповідях учасників, разом зробіть висновки, чому важливо підходити до оцінки предмету дискусії з різних точок зору та оцініть разом переваги цього прийому у конкретних умовах.

Індивідуальна

Такий формат рольової гри можна використати під час уроку-узагальнення наприкінці вивчення теми. Рольова гра такого формату досить зручна у класах з невеликою кількістю учнів. У цих умовах протягом уроку кожен матиме можливість спробувати себе в різних ролях без попередньої підготовки.

Організувати урок можна таким чином:

Розсадіть учнів класу по колу.

Сформулюйте проблемне питання уроку та установіть регламент (наприклад, кожен може висловитись 1 реченням тощо).

Запропонуйте кожному учню по черзі приміряти капелюх спочатку 1 кольору, потім інших та відповідним чином висловити своє ставлення до проблемного питання (з позиції різних типів мислення).

Здійсніть рефлексію (сформулюйте загальний висновок щодо дискусійного питання, визначте переваги та недоліки прийому, відчуття школярів у процесі «примірювання» різних ролей тощо).